Archive for the ‘Дітям про батьків’ Category

Тіло і його мова

З допомогою симптомів тіло дає нам знати про порушення внутрішньої рівноваги. Наші хвороби – це послання, а симптоми – це мова. Необізнаній людині мова тіла може бути незрозумілою. «Якщо щось не може бути виражено словами, потрібно, щоб це виразилося іншим способом!» – писав Георг Гроддек сучасник Фрейда, який вважається батьком психосоматичної медицини, яка приділяє велику увагу мові тіла.

Що таке психосоматика? Термін «психосоматика» (від грецького «psukhê» – «душа» і «soma» –«тіло») з’явився в XIX столітті. Це новий напрямок, який вивчає психологічні фактори, що впливають на виникнення тілесних захворювань. Психосоматична медицина будується навколо двох теорій:

  • теорія неврозу органу, згідно з якою пригнічені емоції викликають функціональні розлади, а потім захворювання органів;
  • теорія специфічності, яка стверджує, що кожній емоції відповідає специфічний фізичний синдром.

Соматизація – це перенесення емоційних потрясінь на тілесний план. Організм веде себе, як дзеркало душі. Тривоги, труднощі, прикрощі, депресії перетворюються у запаморочення, тахікардію, болі в попереку… Внутрішні органи можуть говорити, наприклад:  біль у животі може бути соматичним проявом проблеми, що залишилася без рішення. Все, що замовчується, пригнічується, обов’язково відіб’ється на організмі. Він повторює всі фрустрації та переживання, які ми не завжди усвідомлюємо. Коли наше життєво важливе бажання зустрічає нездоланну перешкоду, порушення психологічної рівноваги відображається на ендокринній і вегетативній нервовій системі, і ми ризикуємо захворіти.

За твердженням філософа Девіда Бакара, хвороба є індикатором внутрішнього розколу людини. Ця ідея перегукується з древньою мудрістю, згідно з якою хвороба свідчить про дисгармонії між тілом і розумом: тілесні хвороби є прямим відображенням наших прихованих думок і почуттів.

Будь-який симптом, укорінений в тілі, є результатом страждання, яке спочатку пройшло через психіку і не було почуто свідомістю. Завжди існує певний латентний період, і часто може пройти навіть кілька років, перш ніж симптом проявить себе соматичним захворюванням, матеріалізувавшись у тілі. На думку деяких психоаналітиків, хвороба проявляється, коли об’єднуються декілька умов:

  • у першу чергу, це розлука з близькою людиною;
  • по-друге, це ще одна втрата (траур, розрив відносин або символічна утрата)яка являє собою травмуюче повторення першої;
  • нарешті, кілька місяців потому, можливо навіть через рік, виникає психосоматичний розлад: астма, коліт, біль у спині та інші недуги. Оскільки травматична подія не була пережита правильно, вона знову «спливає» в організмі. Хвороба виникає у ключовий момент, коли яка-небудь особлива цифра, ім’я, дата або факт викликає в пам’яті спогад про травматичну подію. Немає способів уникнути болю. Ми повинні пройти крізь нього, щоб він заспокоївся. Це психологічна робота, яка дозволяє прийняти втрату, пустоту, крах планів, щоб жити знову і бачити перспективу.

Тіло – наша найглибша пам’ять, воно метафорично передає стан нашої душі. Слухаючи мову тіла, можна швидше дістатися до істини. Мова тіла і мова аналізу не протиставляються, а доповнюють один одного, вони нероздільні. Наші хвороби можуть допомогти нам загострити наше сприйняття. «Наші хвороби нас виліковують», – писав Карл Р. Юнг. У більшості випадків ми не хочемо прислухатися до свого організму і не звертаємо уваги на симптоми. Страхи заважають нам їх визнати, тому ми ігноруємо їх. Не наважуючись показати свій гнів з остраху, що нас розлюблять, ми його пригнічуємо. Таким чином стримуємо більшість своїх емоцій. Коли душі затикають рот, починає говорити тіло. Соматизація стає єдиним способом привернути нашу увагу до проблеми.

Величезна кількість поширених хронічних захворювань проявляється, коли ми не в змозі ефективно впоратися з якоюсь проблемою. Переглянете свої переконання, звичні моделі поведінки в різних життєвих обставинах. Чого ви чекаєте від інших? Як часто ви відчуваєте, що вас використовують? Не визнають? Як ви оцінюєте свої стосунки з оточуючими? Вважаєте ви себе оптимістом або дивитесь на життя крізь чорні окуляри? Виявивши свою фундаментальну поведінку, можливо, ви зміните своє сприйняття і спосіб життя. Змінюючись на краще, ви зможете по-новому відчувати своє тіло.

Потрібно оберігати свій внутрішній простір. Тоді буде більше часу для відпочинку, і ви станете розуміти, що відчуваєте, навчитеся приймати свої відчуття і відчувати себе з ними краще. Ви навчитеся краще відчувати своє тіло і зможете знайти внутрішній комфорт.

Дихання є барометром нашого внутрішнього стану. Емоційні потрясіння підсилюють м’язову напругу, прискорюють серцевий ритм і підвищують артеріальний тиск. Безтурботний, розслаблений стан супроводжується спокійним диханням. Рух дарує тілу відчуття комфорту.  Фізичні вправи спалюють калорії і впливають на регуляцію метаболізму. Рівень серотоніну, що виробляється мозком, підвищується, і одночасно  з’являється енергія і поліпшується настрій.

Ми всі не стоїмо на місці, і розвиток є частиною нового дня.  У наших силах  відкритися новому, щоб змінити свою поведінку і звички. Завданнями психосоматики є примирити душу і тіло – це означає надати собі свободу знаходити спокійні моменти в повсякденній колотнечі і слухати свої справжні бажання, зустрічатися зі своїми емоціями, спостерігати за тим, що відбувається в тілі, навколо нас, сприймати через призму свого єства.  Це дозволяє почуттям повернутися до життя, а нам – знайти гармонію з собою.  В цілому – це  нове мистецтво життя, яке надає спокійний і впевнений погляд у майбутнє.

«Ніяка зовнішня краса не може бути повною, якщо вона не підживлюється ​​внутрішньою красою.  Краса душі розливається подібно таємничого світлу по тілесній красі », – писав  Віктор Гюго.

 

 

За книгою М. Фрейд.  «Примирити душу і тіло.  Тілесні практики для життя без хвороби і стресу»

 

 

Чому важливо розпитати батьків про дитинство?

0G6fxgGljCo
Сьогоднішня тема розмови—сімейні стратегії і те, як вони впливають на нас. Тема дуже широка та глибока і тому я вирішила висвітлити тільки маленьку частину питання. Сім’я в якій народилися, про що вона може розказати, що можна зрозуміти, якщо просто поговорити з батьками про їх дитинство за обіднім столом?
Отже ви ніколи не замислювалися, як впливає на ваше життя, на ваші стосунки з батьками, наявність у них братів чи сестер, а так само черговість їх народження? Буває, такі плутані розкручуються сюжети (майже детективні), якщо придивитися до сім’ї уважно. (більше…)

Сепарація! А що це??

time-to-move-out
Останнім часом, досить часто піднімається питання про те, що таке сепарація, як вона проходить? Що можна зробити для того, щоб її полегшити? Тому я вирішила привідкрити цю тему.
Здавалося б, кожен з нас окрема людина. У кожного своя пара рук, ніг, очей та інших парних і непарних частин тіла, а ще у кожного своя голова і думки, що належать саме цій голові. Кожній людській істоті властиво відчувати і переживати, вчиняти дії, одержувати, а іноді й аналізувати досвід.
Тільки в дійсності не кожен з нас належить самому собі. Як би це дивно не звучало, але багато, якщо не більшість, живуть не своїм життям. Задайте собі кілька простих запитань: чи подобається вам те, як ви живете? А, як, до речі ви живете? Чи є у вас відчуття, що так як ви живете, ви б хотіли прожити все ваше життя? Зауважу, що життя у вас одне і прожити не своє, не таке, яке ви б хотіли – було б, як мінімум, прикро. (більше…)

Конвенція про права дитини (скорочений варіант)

Метою цієї Конвенції є встановлення стандартів для захисту дітей від зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня в усіх країнах. В ній беруться до уваги різні культурні, політичні та економічні особливості держав. На першому плані в цьому документі стоять інтереси самої дитини. Права, викладені в Конвенції, умовно можна поділити на три частини:

Забезпечення: право володіти певними речами, отримувати певні послуги та мати доступ до того й того (мова йде про ім’я та громадянство, медичний догляд, освіту, відпочинок та ігри, опікування інвалідами та сиротами). (більше…)

Хмаринка позначок