Archive for Жовтень, 2021

Емоції «погані» та «хороші»

Усі батьки, напевно, вивчили педагогічну аксіому «Не буває поганих дітей, бувають погані вчинки». Пропоную додати ще одну «Не буває поганих емоцій», і навчитися її застосовувати.

Емоції прийнято ділити на позитивні й негативні, «хороші» й «погані». Є думка, що негативні нам не потрібні, і було б добре, якби залишилися лише позитивні емоції. Можливо, ви також не хочете злитися, але це не реально та й небезпечно. Нам потрібні всі емоції. Ми так влаштовані, злість — одна з базових вроджених емоцій. У природі немає нічого зайвого. Все непотрібне відсіюється, відсікається еволюцією. Емоції — це індикатор. Прислухаючись до емоцій, можемо зрозуміти те, що відбувається, — це добре для мене чи погано? І якщо це погано, мозок починає шукати варіант, як зробити добре. Тут спрацьовує інстинкт самозбереження.

Страх висоти направляє подалі від небезпечного краю обриву. Величезний звір викликає страх і бажання сховатися. Наявність страху — це умова збереження життя. Страх і його похідні — переляк, тривога, побоювання — це потрібні емоції.

Гнів — природна реакція на порушення кордонів. Без гніву неможливо захистити своє майно, свою територію, свою недоторканність, свій комфорт, свої принципи. Гнів — потрібна емоція. Гнів може бути поганий не своєю наявністю, а неадекватним способом вираження.

Печаль допомагає нам зрозуміти, що має для нас цінність. Якби ми не відчували смуток при розлуці з коханою людиною, то як би ми тоді зрозуміли, що кохаємо? Печаль — потрібна емоція.

Відраза — це добре чи погано? Гнилий плід викликає огиду. Його не хочеться їсти. Хочеться знайти інший, хороший. Без емоції відрази можна з’їсти щось неїстівне й отруїтися. Відраза — це потрібна емоція.

 А що буде якщо?.. Цікавість, інтерес, бажання пізнати є мотивацією, яка здатна зробити нудне заняття приємним, досліджувати нове та відкривати світ.

Тому, всі емоції хороші. Всі вони потрібні.

Базові емоції, з яких потім виростуть усі інші:

  • СТРАХ
  • ГНІВ, ЗЛІСТЬ
  • РАДІСТЬ
  • СМУТОК, ПЕЧАЛЬ
  • ОГИДА, ВІДРАЗА
  • ЦІКАВІСТЬ (ІНТЕРЕС)

Із розвитком когнітивних функцій (мислення, пам’яті, уваги тощо) з’являється очікування, як усе має бути.

  • ОБРАЗА. Коли поведінка інших людей не відповідає нашим очікуванням. Смуток від втрати довіри, огида від ситуації, гнів на кривдника.
  • ПРОВИНА. Наша поведінка не відповідає очікуванням інших людей і власним: «Я від себе такого не чекав/ла. Як я міг/могла?». Огида від свого вчинку.
  • РОЗДРАТУВАННЯ. Чиясь поведінка не відповідає нашим очікуванням. Відчуття огиди і гніву на іншого.
  • СОРОМ. Уявлення про себе не відповідає нашим очікуванням. Огида на себе.
  • РОЗЧАРУВАННЯ. Те, що сталося, не відповідає очікуваному. Смуток від втрати ідеалу. Огида до ситуації.

«Вона погано поводиться», — говорять про дитину, яка тупотить, верещить, жбурляє предмети, плаче, так вона демонструє своєму оточенню гнів, смуток, відчай. Якщо вважати, що це «погані емоції», то дорослі можуть оцінювати поведінку як погану. Якщо ми визнаємо, що це нормальні емоції, які мають право на існування, то й поведінка перестає бути поганою. Поведінка стає адекватною. Дитина виражає гнів, і це природно. Якщо так ставитися до цієї ситуації, то дитячі емоції витримати значно легше. Спробуйте замінити очікування «Моя дитина завжди добре поводиться» на «Моя дитина має право на будь-які емоції». Поміркуйте, від яких ще очікувань варто відмовитися заради спокійного життя?

Дитина не народжується зі здатністю давати раду власним емоціям. Цього вона навчається у батьків. Якщо дорослі витримують її емоції, то рано чи пізно і вона навчиться контролювати їх самостійно.

«Секрети спокою «лінивої мами», Анна Бикова, 2018.

 

 

Хмаринка позначок