Типові сучасні батьки не змушують дітей нічого робити і буквально обслуговують їх. Цей підхід годиться, поки діти маленькі, але з віком зростають і їхні потреби. Батьків це все більше засмучує і розчаровує. У найгіршому випадку вони стають втомленими і скривдженими, а діти виростають вимогливими «маленькими тиранами».

Такі батьки підходять до виховання дуже обдумано, відкидаючи деспотизм, прийнятий у минулих поколіннях. Вони добре пам’ятають свою розгубленість і приниження, коли власні батьки вирішували за них. Головне в цих болісних спогадах — що вони ніколи не могли робити те, чого хотіли.

А тепер уявімо, що маленький хлопчик мав їсти на сніданок ненависну кашу, а потім його лаяли, тому що він зголодніти до обіду. Він мріяв про нові іграшки, але йому казали: «Не можна мати все, що забажаєш. Подумай, що нам теж щось потрібно». Від маленької дівчинки вимагали доїдати все до кінця, навіть коли вона була не голодна. Батьки ігнорували бажання дітей: «Нам доводиться економити гроші і тому нецікаво, що ти хочеш, а ще навчися говорити «дякую».

Коли ці діти стають батьками, вони готові давати своїм дітям усе, що ті хочуть, на першу вимогу. Для них це не тільки подолання болю свого дитинства, але і вираження любові й турботи.

Тут ми бачимо очевидне зміщення відповідальності. Діти знають, чого хочуть, але не знають, що їм потрібно. Якщо батьки забезпечать їм тільки перше, вони не отримають другого, а саме — мудрого керівництва дорослих.

Крім того, коли добрі відносини в сім’ї будуються на тому, що діти отримують усе, чого хочуть, вони звикають саме це вважати любов’ю і турботою. Не дивно, що вони весь час збільшують свої запити і при цьому відчувають себе все гірше, тому що їхні справжні потреби ігноруються.

У таких сім’ях не вистачає діалогу. У своєму прагненні бути турботливими батьки нехтують власними потребами і кордонами. В результаті їхні діти не вміють рахуватися з іншими. Вони бачать поруч із собою не живих людей із плоті й крові, а інструмент для виконання своїх бажань. Не отримавши урок особистої відповідальності, ці діти в подальшому житті не зможуть створити по-справжньому близькі стосунки.

Дорослі пари теж потрапляють в такі ситуації. Приємно, коли нас обслуговують час від часу. Але якщо партнер постійно потурає нашим бажанням, почуттям і настроям, не проявляючи своїх, ми врешті-решт приходимо до самотності і розчарування. Нам важко сказати відверто: «Я знаю, що ти хочеш дати мені все, чого я бажаю, але я не можу отримати головного — ТЕБЕ!».

Дитині таке неможливо усвідомити. Тому вона робить висновок: «Раз батьки дають мені все, що я хочу, а мені все одно чогось не вистачає — значить, зі мною щось неправильно». До подібного висновку приходять і дорослі: «Ми йому все даємо, але цього мало. Ми погані батьки!».

Це один із найбільш деструктивних типів відносин між дітьми і батьками. Обидві сторони швидко втрачають самооцінку і впевненість у собі, відчувають почуття провини, що переходить в агресивність.

Вихід тільки один і він починається з двох рішучих кроків.

По-перше, батьки повинні усвідомити свою відповідальність за ситуацію, сісти разом із дітьми і сказати: «Нам шкода, що вам не подобається те, що відбувається. Нам воно теж не подобається. Визнаємо, що це наша  помилка. Ми так хотіли зробити вас щасливими і задоволеними, що забули про себе. Тепер все зміниться. Це буде непросто для всіх нас, але ми зможемо пройти через це. Добре, якщо ви будете діяти з нами заодно, щоб наша сім’я стала щасливою».

Наступний крок займе більше часу. Батьки повинні спробувати «знайти себе» — свої кордони, бажання, почуття, цінності і потреби — і навчитися не критикувати дітей і не шукати їхнього розуміння і взаємодії. Відповідальність дітей може розвинутися тільки разом із батьківською, хоч і не так швидко.

Як проявляти свої почуття, потреби і говорити про свої кордони? Тривалі серйозні бесіди з дітьми не завжди спрацьовують, треба просто «включати себе» в повсякденне спілкування, використовувати у мові Я-звернення.

Замість того, щоб говорити: «Сьогодні я раніше йду з роботи. Ти хочеш, щоб я забрав тебе о третій годині дня, або сам прийдеш додому о п’ятій вечора?». Скажіть: «Я сьогодні раніше йду з роботи і хотів би забрати тебе о третій годині. Що ти думаєш?». Не питайте: «Що ти хочеш на вечерю?». А кажіть: «Я хочу на вечерю рибу, а ти?».

Відчуйте різницю:

  • «Ти не хочеш лягти сьогодні раніше?» — «Я б хотів відпочити. Як щодо того, щоб лягти спати раніше?»;
  • «Ми вільні в ці вихідні. Куди ти хочеш піти?» — «Ми вільні в ці вихідні і хотіли б просто посидіти вдома. Що ти скажеш?»;
  • «Сьогодні холодно. Може тобі одягнутися тепліше?» —«Сьогодні холодно, і я б хотів, щоб ти одягнувся тепліше»;
  • «Ти не хочеш сьогодні допомогти татові в саду?» — «Я б хотіла, щоб ти допоміг татові в саду».

 Різниця здається невеликою, якщо дивитися тільки на слова і побудову фрази. Але перша репліка породжує почуття самотності, а друга — спільність. Коли батьки кажуть: «Я пропоную», діти бачать їх «справжніх». Тільки так розвивається їхня власна особиста відповідальність.

 На першому етапі використання особистої мови, конфлікти з дітьми можуть посилитися. Це відбувається з двох причин. По-перше, старі методи завжди покладають відповідальність і вину на дитину. По-друге, вони не заповнюють вакуум; між дітьми і батьками, як і раніше, немає близькості й діти, як і раніше, не отримують того, що їм потрібно. Батьки в такій ситуації не дорослішають, відносини в родині міняються, але не в кращий бік.

За книгою Еспер Юуль «Діти країни хюґе: уроки щастя і любові від найкращих у світі батьків».

Comments on: "Відповідальність батьків" (2)

  1. Дякую за поради! Це наче з нас писане. У дитинстві я мав строге виховання, від якого страждав, тому, коли з’явилися власні діти, вирішив зробити навпаки. І потрапив у описану пастку. Адже діти ростуть – і їхні бажання теж. Тому згодом усі (і діти, і батьки) починають відчувати незадоволеність. Спробую Ваші поради. Особливо з фразами.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Хмаринка позначок

%d блогерам подобається це: