Голенговська Тетяна Валеріївна

Дитячі сльози

 

Здається, якщо дитині дозволяти у дитинстві плакати через дрібниці, вона виросте скиглієм. Виявляється навпаки, якщо потребу дитини бути почутою, прийнятою, заспокоєною, емоційно підтриманою не задовольнити в дитинстві, то у дорослому віці вона проявиться. Потреба повинна бути повністю задоволена, інакше проявлятиметься з новою силою повсякчас. Якщо довго не їсти, — ви не навчитеся не їсти взагалі. Ви або помрете, або при першій же можливості наїстеся до нудоти. Якщо довго не спати, — ви не навчитеся взагалі не спати. Ви або помрете, або втратите свідомість, або отримаєте хронічну втому.
Уявіть, що у вашого кращого друга горе й він розплакався. Чи будете ви в цей момент повчати його? Вчити стримувати свої емоції? Чи допоможе йому це? Прості обійми і прийняття важливіше і дієвіше всіх слів. Уявіть, що вам погано, а близька людина каже: «Не скігли, не плач». Наскільки ймовірно, що наступного разу при якихось проблемах ви звернетеся до неї? Прочитати решту цього запису »

Про життєві позиції

Згадайте випадки з вашого життя, коли спілкуючись з однією людиною почуваєш себе на рівних, почутим і важливим, а з іншою можеш засумніватися у власних здібностях, і відчуваєш, що все робиш не так?

Життєва позиція — це основні переконання людини про себе і про інших людей. Тобто, кожному з нас притаманні свої, в перекладі на транзактний аналіз, життєві позиції, які ми приймаємо в дитинстві, й на основі яких будуємо свої відносини з собою та іншими людьми. Від життєвої позиції залежить наша здатність долати труднощі і наш успіх у житті.

Прочитати решту цього запису »

Вислови з подвійним змістом

Як розуміє дитина

Не бігай, можеш впасти.
Там собака, вкусить.  

Дитина чує, що світ вороже налаштований. У майбутньому вона буде нерішучою, бездіяльною, боятися зробити крок назустріч світу.

Не плач.
Ведеш себе, як маленький.
Не кричи.


Дитина програмує себе на те, що показувати свої емоції не можна. В майбутньому, людина приховує почуття, мовчазна. Емоції можуть вирватися на свободу у вигляді агресії або навпаки надмірної плаксивості.

Який слухняний хлопчик грається поруч.
А Надя вже вміє прибрати свої речі. Яка гарна дівчинка, а ти?



Порівнюючи дитину, ви даєте їй зрозуміти, що вона гірша за інших, робить усе не так. В майбутньому це може вплинути на її самооцінку, людина не наважується зробити крок уперед, заздалегідь знаючи, що програє.

Чого ти так довго?
Ти що не можеш швидше?
Ти так повільно збираєш іграшки.


Коли дорослі поспішають, не даючи малечі зробити щось самостійно, дитина відчуває, що вона ні на що не спроможна, що у неї нічого не виходить. Навіщо тоді намагатися? В майбутньому така людина чекає на допомогу, схвалення, не поспішає робити щось самостійно, вимагає зробити все за неї, і звинувачує навколишній світ у тому, що всі їй щось винні.

Не будь таким жадібним.
Поділися іграшкою.
Треба ділитися.


Дитина відчуває, їй нічого не належить. Усе чуже, її почуття зовсім не важливі. Це впливає на формування відчуття власності, згодом людина все віддає іншим, не залишаючи нічого собі.

Який поганий стільчик, вдарив тебе,
давай його поб’ємо.


Втішаючи дитину таким чином, дорослі дають зрозуміти, що світ навколо лише ображає. У дитини у майбутньому може сформуватися програма робити іншим погано, не поважати оточуючих, бути жертвою обставин.

Чи вживаєте ви подібні вислови, спілкуючись із дітьми? Важливо розуміти, що слова можуть надихати, а можуть пригнічувати все прекрасне у вашій дитині. Ставтеся до малюка, як до цілком самостійної і розумної особистості, дозволяючи пізнавати світ та вчитися на власних помилках.

Подумайте, чи про вас такі переконання:

1. Я ПОВИНЕН …!
2. Ти (він або вона) ПОВИНЕН …!
3. Світ і умови, за яких я живу, ПОВИНЕН …!

Ми значною мірою породжуємо і підсилюємо тривожність, депресію і гнів тим, що слідуємо якимось певним ірраціональним переконанням і повторюємо їх подумки. Ці внутрішні твердження вимагають, щоб усе було по-іншому.

Ці ірраціональні погляди вимагають, щоб: «Я сам, люди та світ навколо були іншими; і якщо я, люди та світ навколо не змінюються, це жахливо, я не можу це терпіти, і я буду хвилюватися, злитися і сумувати». Небагато людей повністю усвідомлює свої ірраціональні погляди, тому що вони частково є несвідомими.

Прочитати решту цього запису »

Ми ніколи не живемо сьогоденням, тільки передчуваємо майбутнє і квапимо його, немов воно спізнюється, або закликаємо минуле і намагаємося його повернути, немов воно пішло надто рано.  Ми так нерозумно блукаємо в часі, що нам не належить те, що відбувається зараз.

                                                                                               Блез Паскаль

Прочитати решту цього запису »

Почему родители не понимают? | ВКонтакте

Уже багато років ви живете самостійним життям. Або тільки починаєте ним жити. Або ще тільки думаєте починати. Або все хочете почати, але нічого не виходить. Можливо, у вас вже є свої діти.

І у вас є батьки, які вас не розуміють. Вони втручаються у ваше життя. Вказують, як потрібно жити правильно. Дзвонять по п’ять разів на день дізнатися, чи поїли ви. Вимагають подяки за всі витрачені на вас роки. Дають гроші, від яких ви не можете відмовитися, а потім відчуваєте себе зобов’язаним робити те, чого зовсім не хочеться. Їм не подобається, як ви одягаєтеся, де працюєте, з ким дружите і кого любите. Вони точно знають, як вам треба виховувати своїх дітей — ось вас же виховали, і все нормально! Вони закидають вас порадами й дошкуляють запитаннями. А якщо ви випадково не подзвонили й не запитали, як справи, вас називають невдячним сином або поганою дочкою.

Прочитати решту цього запису »

Хмаринка позначок